Вступ

Сучасний стан знань (2018–2026)

Герпесвіруси — це не одна хвороба, а ціле сімейство вірусів, які супроводжують людину практично все життя. ВООЗ зазначає- більшість дорослих інфіковані герпесвірусами (HSV-1, HSV-2, VZV/HHV-3, EBV/HHV-4, CMV/HHV-5, HHV-6, HHV-7), причому часто одночасно кількома типами.

Інфікування відбувається переважно в дитинстві чи юності, але більшість людей навіть не підозрюють про їх наявність, поки вони не починають впливати на самопочуття.

Таким чином, сучасне розуміння герпесвірусів ґрунтується на тому, що вони здатні до латентного довічного носійства, складно взаємодіють з імунітетом та можуть провокувати системні наслідки.

У 2020-х роках дослідники з’ясували, що вони впливають не лише на звичні бульбашки чи виразки, але й можуть бути пов’язані з іншими хворобами. Наприклад, вірус Епштейна-Барр виявився дуже тісно пов’язаним з розсіяним склерозом, а вірус простого герпесу (HSV-1) може прискорювати хворобу Альцгеймера (через вплив на патологію амілоїда в мозку).

Лише за останні п’ять років з’явилися відомості про складні механізми, якими ці віруси ховаються від імунітету.

Накопичено дані про те, як саме герпесвіруси заражають клітини та залишаються в організмі. Наприклад, вчені виявили, що герпесвіруси можуть змінювати поверхню клітин та блокувати антитіла, що допомагає їм уникнути імунної відповіді.

Окремий напрям сучасних досліджень стосується можливого зв’язку між герпесвірусними інфекціями та ризиком деменції.

Деякі сучасні спостережні дослідження показують, що у людей із клінічно значущими (частково реактивованними) інфекціями застосування протигерпетичних препаратів асоціювалося з нижчим ризиком деменції в майбутньому. Однак це не означає, що такі препарати вже можна рекомендувати для профілактики хвороби Альцгеймера чи інших нейродегенеративних станів. Наразі це перспективний науковий напрям, який потребує підтвердження у рандомізованих клінічних випробуваннях.

У кількох великих спостережних дослідженнях і метааналізах було показано, що люди з клінічно діагностованими інфекціями HSV або VZV, які отримували протигерпетичні препарати, мали нижчий ризик подальшого розвитку деменції порівняно з пацієнтами, які такого лікування не отримували. Наприклад, метааналіз 2026 року, що включав 14 когортних досліджень і понад 10 мільйонів людей віком від 50 років, виявив асоціацію між застосуванням протигерпетичних препаратів і нижчим ризиком деменції; ефект був найбільш помітним при тяжчих інфекціях альфа-герпесвірусів, зокрема HSV і VZV. Водночас ці дані не доводять, що ацикловір, валацикловір, фамцикловір, ганцикловір або валганцикловір можна застосовувати як стандартну профілактику деменції. Для цього потрібні рандомізовані клінічні дослідження.

У звіті розглянуто основні відкриття, фази інфекції, ускладнення та нові підходи до діагностики й лікування герпетичних інфекцій.

Також дослідження довели: інфекція EBV практично завжди передує розвитку розсіяного склерозу. Зокрема, за 2018–2026 рр. зросла увага до ролі герпесів у хворобах мозку та імунної системи. Ці нові факти змінюють попередні уявлення про те, що герпесвірус це лише «простий вірус герпесу» – тепер відомо, що він може мати багатогранні наслідки для здоров’я.

Роль герпесвірусів у хронічних захворюваннях та імунній регуляції

У цьому десятилітті з’явилися нові ідеї про те, як герпесвіруси пов’язані з хронічними хворобами. Зокрема, доведено, що рання інфекція EBV у підлітковому віці підвищує шанси на розвиток розсіяного склерозу у дорослому віці. Є підозри, що герпесвіруси також прискорюють старіння мозку, асоціюється з утворенням патологічного амілоїду при хворобі Альцгеймера. Щодо імунітету, вчені зазначають, що герпесвіруси активно уникають імунних реакцій – їхні білки мало виявляються в клітці, а спеціальні вірусні механізми гаситть атаку антитіл та клітинної імунної відповіді. Ще один доведений факт: деякі герпесвіруси викликають рак. Наприклад, EBV спричинює окремі види лімфом та назофарингеальної карциноми, а KSHV (HHV-8) – саркому Капоші. Інші герпесвіруси (наприклад, HHV-6) в ряді досліджень знаходилися в пухлинах, але їхня пряма роль у раку залишається не доведеною.

Фази інфекції герпесвірусів

Герпесвірусна інфекція проходить три основні фази. Спочатку – **первинне зараження**: вірус потрапляє через слизові оболонки чи шкіру, використовує спеціальні білки для прикріплення та проникнення в клітину. Потім вірус поширюється до своїх «резервуарних» клітин: HSV-1 і VZV заселяють нервові ганглії, EBV – В-клітини, CMV – моноцити та інші імунні клітини. У **латентній фазі** вірус практично «спить»: його ДНК існує у клітині у вигляді замкненого кільця, і майже не синтезуються нові вірусні білки. Таким чином імунітет не встигає відрізнити інфіковану клітину. Нарешті, під впливом тригерів (стресу, ослабленого імунітету, хвороби чи травми) вірус **реактивується**. У цей момент він починає багаторазово копіювати свою ДНК і збирати нові вірусні частинки, які можуть викликати повторні висипи чи інші симптоми.

Основні ускладнення за органними системами

• Нервова система: герпесвіруси можуть викликати менінгіт чи енцефаліт (запалення мозку) – це найбільш небезпечні ускладнення. HSV-1 та HSV-2 здатні давати важкі ураження мозку і нервів, а Varicella-Zoster (вірус вітрянки) – викликати неврит (болісні висипи з боку нерва).
• Шкіра і слизові: рецидивуючі пухирчасті висипи на губах (простий герпес), навколо геніталій (генітальний герпес), на шкірі (герпетичний висип). У імунозалежних випадках висипи можуть поширюватися або ускладнюватися інфекціями.
• Око: герпесвірусні ураження очей – кератит (запалення рогівки) у HSV-1, ретиніт (запалення сітківки) у CMV, що може призводити до втрати зору.
• Шлунково-кишковий тракт: у людей з ослабленим імунітетом (наприклад, після трансплантації) CMV може викликати запалення шлунка і кишечника; EBV може давати запалення печінки. Загалом, генералізовані герпесвірусні інфекції можуть зачіпати багато органів.
• Конгенітальні ускладнення: CMV є найпоширенішим вірусом, що призводить до вроджених дефектів (інфекція при вагітності може викликати глухоту або порушення розвитку). HSV, якщо інфікує немовля при пологах, може викликати тяжке ураження мозку (неонатальний герпес).
• Кістково-м’язова система: хоча рідко, деякі герпесвіруси можуть викликати міозит (запалення м’язів) або ревматоподібні симптоми у людей з ослабленим імунітетом.

Діагностика та терапія

Для встановлення герпетичної інфекції лікарі використовують сучасні методи: найточніший – аналіз ДНК вірусу (ПЛР) у матеріалі з уражень або крові. Також роблять аналіз крові на специфічні антитіла (IgM/IgG) до вірусу. Це дозволяє визначити, чи інфекція свіжая, чи давно переноситься в латентній формі.

Для лікування переважно застосовують противірусні препарати: ацикловір, валацикловір, ганцикловір, валганцикловір, фоскарнет, цидофовір. Вони призменшують симптоми та скорочують тривалість висипів, але не повністю викорінюють вірус. При важких інфекціях або у імунодефіцитних хворих можуть додавати імуноглобуліни (специфічні для вірусу). Щодо профілактики: наразі є вакцина тільки проти вірусу вітрянки (Varicella-Zoster); вакцин проти HSV-1/2 або інших герпесів поки що немає. Вчені працюють над новими вакцинними та імунними терапіями – наприклад, досліджують моделі вакцин на основі мРНК для HSV і використання Т-лімфоцитів для профілактики EBV-асоційованих лімфом.

Усі герпесвіруси проходять три ключові фази:

1. Первинне зараження
Вірус потрапляє в організм через слизові або шкіру.

2. Латентність (прихована фаза)
Вірус “засинає” в клітинах і майже не проявляється.

3. Реактивація
При стресі, імунному зниженні або хворобі вірус знову активується.

Саме ця третя фаза часто пов’язана з хронічними симптомами, які складно пояснити.

Основні типи герпесвірусів і їх роль

HSV-1 (вірус простого герпесу 1 типу)

Найчастіше проявляється як “герпес на губах”. Але також здатний:

• уражати нервову систему (енцефаліт)
• впливати на когнітивні процеси
• асоціюватися з нейродегенеративними змінами

HSV-2

Переважно викликає генітальний герпес, але також:

• може викликати хронічний біль
• впливає на нервову систему

VZV (HHV-3, вірус вітряної віспи)

Після перенесеної вітрянки залишається в нервових гангліях і може викликати:

• оперізуючий лишай
• постгерпетичну невралгію

EBV (HHV-4)

Один з найбільш системно значущих вірусів:

• інфікує В-лімфоцити
• пов’язаний з розсіяним склерозом
• асоціюється з лімфомами
• може викликати хронічну втому

CMV (HHV-5)

Особливо небезпечний при імунодефіциті:

• ураження очей (ретиніт)
• ураження ШКТ
• вроджені інфекції

HHV-6

Один із ключових, але недооцінених вірусів:

• інфікує Т-лімфоцити
• може вбудовуватися в геном людини (ciHHV-6)
• асоціюється з:
• хронічною втомою
• неврологічними симптомами
• демієлінізацією

Саме HHV-6 часто підозрюють у “сірій зоні” симптомів без чіткого діагнозу.

HHV-7

Менш вивчений, але дуже важливий:

• часто активується разом з HHV-6
• впливає на імунну регуляцію
• може підтримувати хронічні запальні процеси

Його роль часто недооцінюється, оскільки стандартна діагностика рідко його враховує.

HHV-8 (KSHV)

Відомий як вірус, пов’язаний із саркомою Капоші:

• викликає онкологічні процеси
• особливо активний при імунодефіциті

Ускладнення, які можуть викликати герпесвіруси

Герпесвіруси здатні впливати на різні системи:

• Нервова система: енцефаліт, когнітивні порушення
• Імунна система: дисбаланс, автоімунні процеси
• Шкіра: рецидивуючі висипи
• Очі: кератит, ретиніт
• Онкологія: лімфоми, саркома Капоші

Діагностика

Основні методи:

• ПЛР — визначає ДНК вірусу
• антитіла IgM/IgG — показують фазу інфекції

Важливо розуміти: стандартні аналізи не завжди відображають приховану активність.

Лікування і контроль

Основні препарати:

• ацикловір
• валацикловір
• ганцикловір
• валганцикловір

Вони не знищують вірус повністю, але:

• зменшують симптоми
• контролюють реактивацію

Також досліджуються нові підходи:

• мРНК-вакцини
• Т-клітинна терапія
• таргетна імунотерапія

Що важливо розуміти

Герпесвіруси — це не завжди проблема “тут і зараз”. Часто це довготривалий процес, який може проявлятися роками.

Саме тому в складних випадках важливо дивитися на ситуацію системно.

Перспективи досліджень та прогалини у знаннях

• Потрібні додаткові дослідження щодо зв’язку герпесвірусів із хронічними хворобами. Багато спостережень (наприклад, про герпес та деменцію) потребують підтвердження великими клінічними дослідженнями.
• Головна медична задача – створити вакцину проти HSV і CMV, яка могла б дійсно запобігати хворобам або повністю ліквідувати вірус з організму.
• Треба краще вивчити, як повністю знищити латентний вірус (не тільки тимчасово приглушити). Наприклад, можливі інноваційні методи на основі генетичних технологій або «імунних хаків» для віднаходження і знищення заражених клітин.
• Рекомендовано проводити мультидисциплінарні дослідження: поєднувати клітинні експерименти, аналіз крові пацієнтів і клінічні випробування, щоб зрозуміти, як герпес пов’язаний з імунною системою і ризиком хвороб.

Висновки для клініцистів і дослідників

Для лікарів важливо пам’ятати: герпесвіруси можуть бути причиною не лише очевидних виразок, а й інших симптомів. Наприклад, у хворих на неврологічні чи імуно-генні проблеми варто подумати про герпетичну природу захворювання. Своєчасне призначення противірусних засобів може запобігти ускладненням і, можливо, знизити ризик розвитку деменції у літніх пацієнтів. Для науковців висновок очевидний: потрібно продовжувати пошуки нових ліків і вакцин. Особливо перспективними є дослідження, які об’єднують вплив вірусу на клітину з реальними даними про пацієнтів. Це дозволить створювати більш точні методи профілактики та терапії герпесвірусних інфекцій.

• Chang S-T. et al. Anti-herpetic treatment reduces dementia risk: A systematic review and meta-analysis. Journal of Alzheimer’s Disease, 2026.
• Liu Y. et al. Association between herpes simplex virus type 1 and the risk of Alzheimer’s disease: a retrospective case–control study. BMJ Open, 2025.
• Devanand D.P. et al. Valacyclovir Treatment of Alzheimer’s Disease (VALAD) Trial: protocol for a randomized controlled trial. BMJ Open, 2020.
• Drinkall N.J. et al. Herpesviruses, antiviral treatment, and the risk of dementia – systematic review and meta-analysis. Alzheimer’s Research & Therapy, 2025.

<

Увага: цей матеріал містить медичну інформацію. Він не є заміною консультації лікаря. У разі проблем зі здоров’ям звертайтеся до фахівця.

Джерела

• Herpes simplex virus – Fact Sheet (WHO, 30 травня 2025)
• Cohen J.I. Herpesvirus latency. J. Clin. Invest. (2020)
• Genital Herpes – CDC (20 лютого 2024)
• Shu C. et al. Mechanistic insights into HSV-1 in Alzheimer’s disease. Front. Aging Neurosci. (2023)
• Chang S-T. et al. Anti-herpetic treatment reduces dementia risk. J. Alzheimer’s Dis. (2025)
• Otero C.E. et al. Human herpesvirus evasion and vaccine development. Nat. Rev. Microbiol. (2026)

Автор публікації: АС